twinkle

1. n

1) мерехтіння, блимання, миготіння

the twinkle of the stars — мерехтіння зірок

2) мигання, блискання

3) моргання, кліпання

4) мигтіння

5) вогник (в очах)

6) мить

in a twinkle — умить

in the twinkle of an eye — як оком змигнути

2. v

1) мерехтіти, блимати, блискати, виблискувати

2) мигтіти

3) кліпати, моргати

4) швидко рухатися; промайнути

5) випромінювати (нерівне світло)

6) передавати повідомлення світловими сигналами

7) поет. освітлювати шлях

* * *

I

1) мерехтіння

the- of the stars — мерехтіння зірок

2) мигання

3) мількання а twinkle of feet /legs/ мигтіння ніг

4) вогник (у очах); a humorous [a mischievous] twinkle in ones eye глузливий [пустотливий]вогник в очах

5) мить

in a twinkle, in the- of an eye — миттю

II v

1) мерехтіти, виблискувати

the lights or a bi и town twinkled in the distance — вдалині мерехтіли вогні великого міста

sunbeams twinkled on the glass — сонячні промені грали на склі

his eyes twinkled like chips of coal — його очі виблискували як вуглинки, що горіли

his eyes twinkled with amusement — його очі весело поблискували

2) моргати; мигати; підморгувати

to twinkle ones eyes — моргати очима

to twinkle mischief at smb — пустотливо підморгувати комусь

3) мелькати; швидко рухатися

the dancers feet-d — мелькали ноги танцівниці

4) випромінювати; врїн, овітлювати шлях